програма самодопомоги

Увага приділяється негативу, а позитив забувається.

Приклад: «Під час обговорення ефективності моєї роботи я отримав(ла) багато позитивних відгуків і один дещо негативний коментар від свого керівника. Я повністю проігнорував(ла) похвалу і зараз пам’ятаю лише той один негативний коментар».

Схильність впадати у крайнощі – або дуже погано, або дуже добре – без будь-яких проміжних варіантів.

Приклад: «Я вважаю себе ганебним і непотрібним. А інші, натомість, успішні у всьому, що вони роблять».

Схильність робити надмірні узагальнення щодо окремих подій.

Приклад: «У газеті писали про хлопчика, якого викрали по дорозі до школи. Я боюся, що мою дитину викрадуть, якщо я не відвезу її до школи на машині».

Переконання в тому, що ви знаєте, що думають і відчувають інші.

Приклад: «Коли хтось довго дивиться на мене, я думаю, що він (вона) подумки мене критикує».

Очікування, що справдиться найгірший варіант.

Приклад: «Останнім часом у мене болить голова. Ймовірно, це ознака пухлини мозку чи іншої серйозної хвороби».

Схильність бачити труднощі більшими, ніж вони є насправді.

Приклад: «Моя невдача на одному іспиті означає, що я не осилю цю учбову програму.  Уся дана сфера, мабуть, не підходить мені, якщо я не в змозі добре навчатися».

Схильність думати, що реакції інших людей завжди стосуються вас. При цьому порівнювати себе з іншими.

Приклад: «Якщо хтось на роботі робить загальний коментар про зниження ефективності команди, я вважаю, що коментар стосується лише мене. Я так думаю, хоча знаю, що багато і наполегливо працюю».

Використання категоричних і негнучких правил при оцінці власної та чужої поведінки.

Приклад: «Я завжди думаю про те, як усе повинно бути зроблено. Я думаю, що я повинен бути життєрадісним і вміти впоратися з будь-якими ситуаціями. Я також думаю, що я повинен бути більш старанним».

Схильність вірити, що неприємні події завжди трапляються з вашої вини. 

Приклад: «Моя дитина зламала ногу під час гри на вулиці. Я могла б запобігти цій ситуації, якби була уважнішою матір’ю. Тож перелом ноги – це моя провина».

Схильність думати, що хороші речі є результатом удачі або стаються завдяки іншим людям. Не визнавати вплив власних зусиль на позитивні результати.

Приклад: «Коли я отримую позитивний відгук на роботі, я думаю, що це просто збіг обставин. Мені дуже допомагав колега, тому мій керівник мав би насправді подякувати йому. Можливо, мій бос просто підбадьорив мене з жалю, щоб я не почувався повним невдахою».